В дрімучому лісі і в глибокому яру ще лежить холодний сніг. Спить підсніжник під торішнім листком. Синіє лід на ставку.

Тільки на схилах горбків розтав сніг, побігли струмочки. В синьому небі заграло ясне сонечко.

Вийшла з хати маленька дівчинка Маринка і побачила сіру пташечку в небі. Пташечка співала, ніби срібний дзвіночок на крилах піднімала, а він тремтів, тремтів.

- Мамо, що це за пташечка співає? – запитала Маринка.

- Жайворонок, - відповіла мама.

- Чому ж він так рано прилетів?  Чому так радісно співає? Ще ж сніг лежить…

- Жайворонок сонечку допомагає, - відповіла мама.

- Як же він допомагає? – Здивувалась дівчинка.

- Коли жайворонок летить в синє небо, воно стає теплішим.