Восени батько купив Борисові ковзани. А його другові, Євгенові, подарував батько лижі. Думає
Борис, що краще - ковзани чи лижі? Мабуть, лижі. Адже на лижах можна
кататися скрізь - і в селі, і в лісі. А на ковзанах - тільки на ставку. От і каже Борис Євгенові: - Поміняємося, Євгене? Я дам тобі ковзани, а ти мені лижі. Помінялись. Настали морози, а снігу немає. Замерз ставок. Катається Євген на ковзанах, а Борис сидить вдома з лижами. Узяв Борис лижі, поніс до Євгена і каже: - Не будемо мінятись... Поверни мої ковзани, візьми свої лижі. Євген нічого не сказав, віддав Борисові ковзани, а лижі забрав. Того ж дня пішов сніг. Цілу добу кружляли лапаті сніжинки, білим килимом встеляли землю. Засипало снігом і лід на ставку. Катається Євген на лижах, а Борис сидить вдома з ковзанами. Минає тиждень, два. Щодня йде сніг. Узяв Борис ковзани, прийшов до Євгена й каже: - Ні, Євгене, таки поміняймося. Дай мені лижі, а собі візьми ковзани. - А як завтра сніг розтане? - запитав Євген. |