1.
Не можна ледарювати, коли всі працюють; ганебно байдикувати,
розважатися, коли - ти добре знаєш про це - старші покоління працюють і
не можуть дозволити собі відпочинку. 2.
Не можна сміятися над старістю і старими людьми - це величезне
блюзнірство; про старість треба говорити тільки з повагою; у світі є три
речі, з яких ніколи не можна сміятися, - патріотизм, справжня любов до
жінки і старість. 3.
Не можна заходити в суперечку з шанованими і дорослими людьми, особливо
із стариками; не гідно людської мудрості й розсудливості поспішно
висловлювати сумнів щодо істинності того, що радять старші; якщо в тебе
просяться на язик якісь сумніви, придерж їх у голові, подумай,
розміркуй, а потім спитай у старшого ще раз - спитай так, щоб не
образити. 4.
Не можна виявляти незадоволення тим, що в тебе немає якоїсь речі... У
товариша твого є, а про тебе батьки не подбали: від своїх батьків ти не
маєш права вимагати нічого. 5.
Не можна допускати, щоб мати давала тобі те, чого вона не бере собі, -
кращий шматочок на столі, смачнішу цукерку, кращий одяг. Умій
відмовитися від подарунка, якщо ти знаєш, що в цій речі мати відмовила
собі; думка про право на якусь свою винятковість - це отрута твоєї душі;
велике щастя відчувати нетерпимість до цієї отрути. 6.
Не можна робити того, що осуджують старші, - ні на очах у них, ні десь
на стороні; кожний свій вчинок розглядай з погляду старших: що подумають
вони; особливо неприпустимі настирливість, намагання без потреби
нагадувати про себе, виставляти напоказ свої домагання: мати і батько
ніколи не забувають про тебе; якщо ти не на очах у них, вони думають про
тебе більше, ніж тоді, коли ти крутишся поруч; пам'ятай, що в матері і
батька є свій духовний світ, вони іноді хочуть залишитися наодинці з
собою. 7.
Не можна залишати старшу рідну людину одинокою, особливо матір, якщо в
неї немає нікого, крім тебе; в радісні свята ніколи не залишай її саму;
ти сам - твоє слово, твоя усмішка, твоя присутність - єдина її радість;
чим ближчий кінець людського життя, тим гостріше переживає людина горе
своєї самотності; залишати одиноким дідуся, старого батька, навіть і
тоді, коли ти сам уже став старим, - нелюдяне, дико; пам'ятай, що в
житті людини настає такий період, коли ніякої іншої радості, крім
радості людського спілкування, в неї вже не може бути. 8.
Не можна збиратися в дорогу, не спитавши дозволу і поради в старших,
особливо в діда, не попрощавшися з ними, не дочекавшися від них
побажання щасливої дороги і не побажавши їм щасливо залишатися. 9.
Не можна сідати до столу, не запросивши старшого; тільки моральний,
невіглас уподібнюється тварині, що вгамовує свою жадобу сама і боїться,
щоб її родич, присутній при цьому, не урвав шматка собі; людська трапеза
- це не вгамовування голоду, не фізіологічний акт у ланцюгу обміну
речовин; люди придумали стіл не тільки для того, щоб ставити під нього
ноги, а на стіл спиратися; за столом відбувається цікаве духовне
спілкування людей; якщо ти запросив старшого розділити з тобою трапезу,
ти зробив йому велику приємність. 10. Не можна сидіти, коли поруч
стоїть доросла, особливо літня людина, тим більше жінка; не чекай, поки з
тобою привітається старший, ти повинен першим привітати його,
зустрівшись, а прощаючись, побажати доброго здоров'я; у цих правилах
етикету закладено глибоку внутрішню суть - повагу до людської гідності;
не вміючи поважати її, ти уподібнюєшся невігласу, який плює у прекрасні
хвилі моря; море величезне у своїй величі і красі, і цим ти його не
зневажиш, не принизиш, а тільки зганьбиш себе. |