Був
сонячний травневий ранок. На зелених луках, що починалися одразу ж за
селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в
блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок. Цієї
тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка. У неї були
блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся. Вона почимчикувала
зеленими луками. Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало
так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку. Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом. Він летів повагом, не поспішаючи.
Коли це дівчинка побачила діда. Він ішов їй назустріч. Погляд його був
похмурий, брови насуплені, в очах — злість. Дівчинка несла назустріч
дідові усмішку. Вона сподівалася: ось зараз і він усміхнеться. Невже
в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним? Уже в глибині
її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла
назустріч дідові свою усмішку й закликала його: «Усміхніться й ви,
дідусю!» Та дід не усміхнувся. Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими. Страх
оволодів серцем дівчинки. Усмішка погасла на її лиці. І тої ж хвилини
їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ. Зелений луг посірів.
Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо
стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що
ось-ось помре. Дівчинка заплакала. За хвилину дід уже був далеко. Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною. Дівчинка
йшла собі луками далі. Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову
назустріч хтось іде. Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька
дибає. Дівчинка
насторожилась і запитливо глянула в її очі. Бабуся усміхнулась. І такою
доброю та щирою була усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову
ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами. Мов маленькі
сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на
срібних струнах жайворонок.
Питання для обговорення: Чому змінювався настрій дівчинки? Простеж за текстом, як описано ці зміни. Знайди у тексті зачин, основну частину, кінцівку. Підготуйся розповісти прочитане так, ніби це трапилося з тобою. У чому головна думка оповідання?
- Назви головні дійові особи цього оповідання. - Чому усміхалась дівчинка? - З якої причини страх оволодів серцем дівчинки? - Як змінювався стан природи відповідно настрою дівчинки? - Як автор описав травневий сонячний ранок? - Зачитай рядки, в яких описано зовнішній вигляд: · дівчинки; · дідуся; · бабусі. - Порівняй, як змінювався емоційний стан дівчинки під час зустрічей з дідусем та бабусею. - Поділи текст на частини. Добери назву кожної з них. - Перемоделюй ситуацію за поданим початком «Дідусь ішов назустріч дівчинці. Погляд його був усміхнений…» - Яку думку хотів донести автор до наших сердець? - Поміркуй, які, на твій погляд, слова прошепотіла бабуся? |