Теплого весняного дня бабуся Марія повела свого онука Петрика до лісу.
Першокласник
Петрик був ледаченьким хлопчиком. Збираючись до лісу, бабуся дала йому
нести вузлик з їжею й водою. Петрикові вузлик здавався дуже важким.
Бабуся понесла їжу сама, а Петрикові дала тільки пляшку з водою.
Прийшовши
до лісу, бабуся з внуком сіли відпочити. Вони побачили, як до куща
прилетіла маленька пташка. В дзьобику вона принесла волосинку. Петрик
підвівся й глянув на кущ. Він побачив велике волосяне гніздо.
Пташка швидко літала до гнізда, щоразу приносила по волосинці.
Петрик від подиву й хвилювання стояв, широко відкривши очі.
— Бабусю,— пошепки запитав він,— невже вона по волосинці носила й збудувала таке велике гніздо?
— Так, по волосинці,— відповіла бабуся.— Це працьовита пташка.
Петрик стояв задуманий. Через хвилину він сказав:
— Бабусю, я нестиму з лісу ваше пальто...
Питання для обговорення:
Що вразило Петрика? Чому? Як ти вважаєш, про що думав Петрик?
Яка головна думка оповідання?
Знайди в оповіданні зачин, основну частину та кінцівку.