Воскресенье, 17.12.2017, 09:50
Приветствую Вас Гость | RSS

Сайт 1 "В" класса СШ №34, г. Днепропетровска

Меню сайта
Музыка
Мини-чат
Наш опрос
Оцените сайт
Всего ответов: 150
Статистика

Онлайн всего: 1
Гостей: 1
Пользователей: 0
Форма входа

Огірки

Огірки

Один раз Павлик узяв з собою Котьку на річку ловити рибу. Але в цей день їм не пощастило: риба зовсім не клювала. Зате коли йшли назад, вони забралися в колгоспний город і набрали повні кишені огірків. Колгоспний сторож помітив їх і засвистів у свисток. Вони від нього втекти. По дорозі додому Павлик подумав, як би йому вдома не дісталося за те, що він лазить по чужих городах. І він віддав свої огірки Котьці.

Котька прийшов додому радісний:

- Мама, я тобі огірків приніс!

Мама подивилася, а в нього повні кишені огірків, і за пазухою огірки лежать, і в руках ще два великих огірка.

- Де ти їх узяв? - Каже мама.

- На городі.

- На якому городі?

- Там, біля річки, на колгоспному.

- Хто ж тобі дозволив?

- Ніхто, я сам нарвав.

- Значить, вкрав?

- Ні, не вкрав, а так просто ... Павлик брав, а мені не можна, чи що? Ну, і я взяв.

Котька почав виймати огірки з кишень.

- Стривай, стривай! Не вивантажуй! - Говорить мама,

- Чому?

- Зараз же неси їх назад!

- Куди ж я їх понесу? Вони на грядці росли, а я зірвав. Все одно вони тепер вже рости не будуть.

- Нічого, віднесеш і покладеш на тій же грядці, де зірвав.

- Ну, я їх викину.

- Ні, не викинеш! Ти їх не садив, не ростив, не маєш права і викидати.

Котька став плакати:

- Там сторож. Він нам свистів, а ми втекли.

- Ось бачиш, що робите! А якщо б він зловив вас?

- Він не наздогнав би. Він вже старенький дідусь.

- Ну як тобі не соромно! - Каже мама. - Адже дідусь за ці огірки відповідає. Дізнаються, що огірки пропали, скажуть, що дідусь винен. Добре буде?


Мама стала пхати огірки назад Котьці в кишеню.
Котька плакав і кричав:

- Не піду я! У дідуся рушниця. Він вистрілить, та вб'є мене.

- І нехай уб'є! Хай краще у мене зовсім не буде сина, ніж буде син злодій.

- Ну, ходімо зі мною, мамо! На дворі темно. Я боюся.

- А брати не боявся?

Мама дала Котьці в руки два огірки, які не помістилися в кишенях, і вивела його за двері.

- Або неси огірки, або зовсім йди з дому, ти мені не син!

Котька повернувся і повільно-повільно пішов вулицею.

Вже було зовсім темно.

"Кину їх тут, в канаву, а скажу, що відніс, - вирішив Котька і став озиратися навколо. - Ні, віднесу: ще хто-небудь побачить і дідусь з-за мене потрапить".

Він йшов по вулиці і плакав. Йому було страшно.

"Павлику добре! - Думав Котька. - Він мені свої огірки віддав, а сам вдома сидить. Йому либонь, не страшно".

Вийшов Котька із села і пішов полем. Навколо не було ні душі. Від страху він не пам'ятав, як дістався до городу. Зупинився біля куреня, стоїть і плаче все голосніше і голосніше.

Сторож почув і підійшов до нього.

- Ти чого плачеш? - Питає.

- Дідусь, я приніс огірки назад.

- Які огірки?

- А які ми з Павликом нарвали. Мама сказала, щоб я відніс назад.


- Ось воно яке діло!
- Здивувався сторож. - Це, значить, я вам свистів, а ви все-таки огірки-то поцупили. Недобре!

- Павлик брав, і я взяв. Він мені і свої огірки віддав.

- А ти на Павлика не дивись, сам розуміти повинен. Ну, більше не роби так. Давай огірки і йди додому.

Котька витягнув огірки і поклав їх на грядку.

- Ну, все, чи що? - Запитав старий.

- Ні ... одного не вистачає, - відповів Котька і знову заплакав.

- Чому не вистачає, де ж він?

- Дідусь, я один огірок з'їв. Що тепер буде?

- Ну що ж буде? Нічого не буде. З'їв, ну і з'їв. На здоров'я.

- А вам, дідусь, нічого не буде за те, що огірок пропав?

- Бач яка справа! - Посміхнувся дідусь. - Ні, за один огірок нічого не буде. От якщо б ти не приніс інших, тоді так, а так ні.

Котька побіг додому. Потім раптом зупинився і закричав здалеку:

- Дідусю, дідусю!

- Ну що ще?

- А цей ось огірок, що я з'їв, як буде рахуватися - вкрав я його чи ні?

- Гм! - Сказав дід. - Ось ще якась задача! Ну чого там, хай не вкрав.

- А як же?

- Ну, вважай, що я тобі подарував його.

- Спасибі, дідусю! Я піду.

- Іди, іди, синку.

Котька щодуху помчав по полю, через яр, по містку через струмок і, вже не поспішаючи, пішов по селу додому. На душі у нього було радісно.

Поиск
Календарь
«  Декабрь 2017  »
ПнВтСрЧтПтСбВс
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
Архив записей
Калькулятор

Copyright MyCorp © 2017