Брати Грімм
Брати Ґрімм (нім. Die Gebrüder Grimm, Якоб і Вільгельм Ґрімми) — німецькі вчені, представники Гейдельберзької школи, які найбільш відомі за публікацію збірників казок і їх працями в галузі мовознавства,
що стосуються звучання слів з плином часу (Закон Ґрімм). Вони є одними з
найбільш відомих казкарів Європи. Найбільш відомі їх казки: "Пані Метелиця" "Мізинчик" "Кіт у чоботях" "Бременські музиканти" "Червона Шапочка" "Гензель і Гретель" "Золота гуска" "Три ледарі" "Білосніжка" "Попелюшка"
Біографія
Якоб Людвіг Ґрімм і Вільгельм Карл народилися (відповідно) 4 січня 1785 року і 24 лютого 1786 року в Ханау поблизу Франкфурта (земля Гессен).
В сім'ї було дев'ять дітей, лише шість з яких пережили дитинство. Вони
провели своє раннє дитинство в «ідеалістичній» сільській місцевості. З
1790 по 1796 рік родина Ґрімм жила неподалік від будинку магістрату
Гессен, а батько працював на принца Гессена.
Однак коли Якобу, старшому братові, було одинадцять років їх батько,
Філип Вільгельм помер, і сім'я переїхала в тісну квартиру. Через два
роки також помер їхній дідусь, залишивши їхню матір надіятися тільки на
себе.
Титульна сторінка першого видання першого тому «Deutsches Wörterbuch»
Обидва брата вступили у гімназію Фрідріха в місті Кассель, а потім обидва вчилися філософії й праву в Марбурзькому університеті. Фрідріх Савіньї
заснував історично-юридичну школу університету, що об'єднувала юристів,
лінгвістів та істориків. Саме Савіньї збудив інтерес братів до
минулого. Двадцятирічні, вони почали лінгвістичні та філологічні
дослідження, які завершиться потім законом Грімм та збором і виданням
народних казок. Незважаючи на то що колекції казок стали надзвичайно
популярними, вони були по суті побічним продуктом лінгвістичних
досліджень — головною метою братів.
У 1808 році, Якоб був назначений головним бібліотекарем короля Вестфалії, а в 1812
році брати Ґрімм опублікували свої перші томи казок. Вони отримали свої
розповіді від жителів сіл і з інших джерел, таких, як вже опубліковані
твори з інших культур і мов (наприклад з творів Шарля Перро). В їх співробітництві Якоб відшукував казки в той час як Вільгельм надавав їм літературної формі і дитячого стилю. У 1816
році Якоб став бібліотекарем в Касселі і Вільгельм працював його
помічником. Між 1816 і 1818 роками вони опублікували два томи німецьких
легенд.
Якоб залишився холостяком до його смерті, але Вільгельм був в шлюбі
Доротею Вілд, дочкою фармацевта від якої в 1825 році брати почули
розповідь про червоний капелюшок. В них було четверо дітей.
Вільгельм помер у Берліні 16 грудня 1859, в той час як Яків продовжував роботу над словником і пов'язаних з ним проектами, аж до його смерті в Берліні 20 вересня 1863 року. Брати поховані на цвинтарі при церкві Св. Матвія в Берліні (район Шенеберг).
|